Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля.
Конвалія, -лії, ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком.
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Поростулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростули́ти, но во множествѣ.
Постільниця, -ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця».
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры.
Приближність, -ности, ж. Разстояніе.
Пригорнути, -ся. Cм. пригортати, -ся.
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати.
Ухекати, -каю, -єш, гл.
1) Утомить, уморить. Так ухекає того (товариша-молотника), що мусить і шапку геть.
2) Сожрать. Собаки ухекали кляті.
