Брехач, -ча, м. = брехун. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много.
Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта.
Жура́ши́н, -на, м. = журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного».
Крижовий, -а, -е. Крестообразный. крижова дорога. Перекрестная дорога. На крижовій доріженці там ся іспіткали. крижова церква. Церковь, построенная въ формѣ креста. Cм. крижевий. крижовий сажень. Косая сажень.
Нурка, -ки, ж. зоол. Норка, Mustek lutreola.
Оселедець, -дця, м.
1) Сельдь. Хоч посолонцювати оселедцем.
2) Хохолъ, пукъ волосъ на выбритой головѣ. Знати їх (запорожців) було... по довгому оселедцю з-під шапки.
Півпарубок, -бка, м. Подростокъ, парнишка. Гайдамаки по-над яром з шляху повернули, наганяють півпарубка.
Приробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приробити, -блю́, -биш, гл.
1) Придѣлывать, придѣлать. Чортинята миттю приробили йому довгенькі крила.
2) Зарабатывать, заработать. Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей. Позичив грошей та й приробив собі, як той, що талант дано йому, що у євангелії читають.
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява.
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать.
2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит.
