Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літавець

Літа́вець, -вця, м. Метеоръ, который народъ считаетъ за нечистаго духа, летающаго въ видѣ огненнаго змѣя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАВЕЦЬ"
Відідрати, віддеру, -реш, гл. = віддерти.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Зда́лити, -лю, -лиш, гл. ? Сюди, сюди, парубочки, ми вам раді будем: бочку спалим, другу здалим — ми вам роздобудем. Грин. III. 88.
Клешоногий, -а, -е. = клішоногий. Уже наші поїхали... кобилою клешоногою. МУЕ. III. 172.
Короволітник, -ка, м. Раст. Veronica agrestis. Вх. Пч. І. 13.
Курбели вбивати. Взбивать облака пыли. Желех. Cм. курделя.
Мо́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, слоняться. Старий уже встав та по двору морскається. Зміев. у.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Увишки нар. Въ вышину. Cм. заввишки. Як земля вширшки, до неба ввишки. О. 1861. XI. Св. 64.
Чупрій, -рія, м. = чубрій 2. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.