Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літавець

Літа́вець, -вця, м. Метеоръ, который народъ считаетъ за нечистаго духа, летающаго въ видѣ огненнаго змѣя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАВЕЦЬ"
Вужовий, -а, -е. = вужів. Гол. І. 81.
Гарматка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Кучматий, -а, -е. Густой и всклокоченный (о мѣхѣ). Желех.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.
Нага́льність, -ности, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. 3) Бурность, порывистость.
Напада́тися II, -даюся, -єшся, сов. в. напа́стися, -паду́ся, -дешся, гл. Накидываться, накинуться, нападать, напасть, придираться, придраться. Всі нападаються. Ном. Нападись на кого багатшого. Ном. № 2804.
Поодноборонь нар. Въ одну борону.
Поосмілюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и осмілитися, но о многихъ.
Розбій, -бою, м. 1) Разбой. 2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій забє. Гол. І. 173.
Ставма нар. Стоймя. Ставма можна шахву винести. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.