Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога.
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Дубрівная зазуля. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими.
Жаби́ний, -а, -е. = жаб'ячий.
Золототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. Парча золототканая.
Мі́стонько, -ка, с. Ум. отъ місто.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля.
Оступати, -па́ю, -єш, сов. в. оступити, -плю́, -пиш, гл. = обступати, обступити. Поти старець плохий, поки собаки оступлять, а як собаки оступлять, то тоді й кия найде. Турки, татари город оступили.
Подознаватися, -наємо́ся, -єте́ся, гл. Дознаться (о многихъ).
Позасівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣять (во множествѣ). Чорнії роллі позасівають. Ой дівчино та Марусечко, позасівай свої стежечки то рутою, то м'ятою.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева.
2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару.
3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється.
