Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літній

Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Чуб. V. 890. Літньої пори, тихими та теплими ночами. МВ. ІІ. 12. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Н. Вол. у. Вона була вже літня бабуся. Переяс. у. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. Мир. ХРВ. 89. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТНІЙ"
Бирька. Cм. бирка.
Бусурманщина и бусурменщина, -ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Дума.
Ді́йка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки. ХС. VII. 452.
Земляни́н, -на, м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе... Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські. МВ. ІІ. 96.
Кульгати, -га́ю, -єш, гл. Хромать. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 89. Одже дарма, що наука на катедрах культы або спала. Левиц. І.
Лохма́тний, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ. Лучче своє лохматне, ніж чуже прохатне. Ном. № 9685.
Миги́чка, -ки, ж. = мжа.
Ми́канець, -нця, гл. Расчесанные и надерганные изъ ми́чки части пеньки, которыя наворачинаютъ на кужілку для пряденія. Гол. Од. 36.
Мурашко́вина, -ни, ж. Муравейникъ. Шух. І. 88.
Прочухрати, -ра́ю, -єш, гл. Прогнать. Прочухрать з двора. Греб. 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.