Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літній

Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Чуб. V. 890. Літньої пори, тихими та теплими ночами. МВ. ІІ. 12. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Н. Вол. у. Вона була вже літня бабуся. Переяс. у. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. Мир. ХРВ. 89. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТНІЙ"
Дба́лий, -а, -е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. І. 174.
Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Збут, збу́ту, м. Сбытъ. Оце ж який на них збут великий. Гацц. Аб. 62.
Манту́лити, -лю, -лиш, гл. Выманивать подачки.
Олійничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олійниця. 2) Жена олійника.
Отрунок, -нку, м. Желудокъ. Харьк.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Пошкварити, -рю, -риш, гл. 1) Пожарить нѣкоторое время. 2) Изжарить (во множествѣ).
Сцільник, -ка, м. = стільник. Маркев. 17, 169. Ум. сцільничо́к. Стор. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.