Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно
Жи́тниця, -ці, ж. Ржаная солома.
Затини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Обгородить плетнемъ.
Киликати, -ли́чу, -чеш, гл. Щебетать. Так жалісно, як пташеняточко, киличе — пустіть. Вона як пташка киличе.
Клепак, -ка, м. Доска, которую сапожникъ кладетъ къ себѣ на колѣни и разбиваетъ на ней молоткомъ кожу.
Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить.
Майстрова́ II, -вої, ж. Мастерская. Оддаймо його у слюсарі в майстрову, — нехай лишень того хліба спитає.
П'ятаковий, -а, -е. = п'яташний.
Скупати I, -па́ю, -єш, гл. Выкупать.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком.
