Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ладун

Ладун, -на, м. Вьюкъ? (Хазяїн каравана) одв'язав ладун од трока, відро оливи наточив. Мкр. Г. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДУН"
Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є. Драг. 44.
Галас, -су, м. Крикъ, шумъ, вопль. Зареготались нехрещені.... гай обізвався; галас, зик, орда мов ріже. Шевч. 29.
Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа. Вх. Уг. 237.
Жебра́н, -на́, м. = жебрак. Жебран ходить, хліба просить. Чуб. V. 433.
Ли́повий, -а, -е. Липовый. Розлетілись, як липове клиння.
Мані́ра, -ри, ж. Манера? Не турбуйся, бо то думок пакосна маніра. Мкр. H. 12.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый. Мнж. 185.
Похожати, -жа́ю, -єш, гл. = походжати. По ринку він похожає. Макс. В дорогих шатах похожали. О. 1862. І. 57.
Рідішати, -шаю, -єш, гл. = рідшати.
Ужва, -ви, ж. 1) = вужівка. Вх. Зн. 73. 2) Въ плугѣ: большое деревянное кольцо, которымъ соединяются между собою плугъ и колісня. Чуб. VII. 399.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАДУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.