Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати.
Ґандзо́лля, -ля, с. соб. Отрепье, лохмотья. Іде, а ґандзолля висить.
Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку.
Зава́бити, -люю, -єш. Cм. заваблювати.
Закопи́лити Cм. закопилювати.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Зда́ння, -ня, с. Мнѣніе.
Поколоти, -лю, -леш, гл. 1) Переколоть, заколоть; исколоть. Коли б свині рот, то б усіх поколола. Поцілував мене, та так поколов вусами. 2) Зарѣзать (нѣсколькихъ свиней). Ми ці кабани поколем та попродаєм.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ.
Шелюхатися, -хаюся, -єшся, гл. Качаться, колебаться. Очерет над водою шелюхається.
