Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба.
Перержавіти, -вію, -єш, гл. Перержавѣть.
Позбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Собраться (о многихъ). Ще не всі салдати позбірались.
Прилюдне нар. = прилюдно. Я йому до рук прилюдне віддав гроші.
Роззумбелати, -ла́ю, -єш, гл. Разнуздать. Ти додому їдеш та й спати лягаєш, мене, ворон коня, не роззумбелаєш.
Ростоплюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростоплятися.
Солодун, -на, м. = солодій.
Ту нар. = тут. А його ту не було?
Тупотати, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. Об землю тупотав ногами.
Черенній зуб. Коренной задній зубъ. Cм. черевіний.
