Лоза́нки, -нок, ж. Розги.
Масля́р, -ра, м. Продавець масла.
Оглядач, -ча, м. Осматривающій.
Побуяти, -буя́ю, -єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти.
Попереділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (многое). І землю, і гроші, і всю худобу на троє попереділяли, щоб усім однаково було.
Розумувати, -му́ю, -єш, гл. Разсуждать.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою.
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Не зітхай, — не остатнє ще спекли. 2) Изжарить. Спік чорне порося. Курочку спекла. Ту рибку скажіть, щоб спекли. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. 4) — рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти.
Сплоха нар.
1) Слабо, вяло.
2) не спло́ха. Не скоро. Сонце не сплоха зійде — казав дід Панас.
Удонити, -ню, -ниш, гл. 1) = удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду.
