Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ладянка

Ладянка, -ки, ж. Часть повісма, горсть льна или конопли. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДЯНКА"
Ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Виломити, -млю, -миш, гл. 1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист. Мет. 297. 2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку. Рудч. Ск. II. 34.
Жерій, -рію, м. Синее пламя надъ. горящими угольями.
Лискну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = лиснути. Як разом лискне блискавка, так небо мов запала.
Невільничий и невольничий, -а, -е. = невільницький. І помоляться на волі невольничі діти. Шевч.
Опалини, -лин, ж. мн. Шелуха, соръ, отдѣляющіеся отъ зерна, когда его палають. Вх. Зн. 44.
Проламати Cм. проламувати.
Пропійка, -ки, ж. = пропій 1. Рк. Левиц.
Сіни, -ней, ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Ум. сі́нці, сі́нечки.
Шурубурити, -рю, -риш, гл. Куралесить, буянить, бѣдокурить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАДЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.