Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лагід

Лагід, -году, м. Употребл. какъ нарѣчіе: лагодом, Ум. лагодиком, лагодком. Кротко, мягко, ласково, миролюбиво. Навчає лагодом. Ном. № 9288. Як набігли на мене, як зачали лаяться!.. Я дивлюсь, що непереливки, — давай біля їх лагодком, лаю — ком, — утихомирилися. Лебед. у. Вона боїться чоловіка та так коло його лагодком. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАГІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАГІД"
Братуньо, -ня, братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Веретенний, -а, -е. Относящійся къ веретену. залізо веретенне. Стропильное желѣзо, двухвершковой толщины. Вас. 199.
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Мочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Мочить, смачивать. Треба мочити сорочки. Я вчора мочила коноплі. Не хочу мочити руки. Мочила березівкою виразку, та й загоїлось.
Підгноїти Cм. підгноювати.
Плистка, -ки, ж. = плиска а, б, в. Вх. Пч. II. 12.  
Поганючий, -а, -е., Ув. отъ поганий.
Покутувати, -тую, -єш, гл. Искупать грѣхъ, нести епитимію, каяться. Це тобі Бог присудив, щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість. Рудч. Ск. II. 163. Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі. Шевч. 336.
Полаз, -зу, м. Каждый изъ случающихся въ филипповскій постъ праздниковъ. Желех.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАГІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.