Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лабзюк

Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБЗЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБЗЮК"
Бейкання, -ня, с. Крикъ на звѣря: «а бий!» съ цѣлью прогнать его. Желех. Cм. тюкання.
Білужина, -ни, ж. Бѣлужье мясо, бѣлужина.
Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Полт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту. Мир. ХРВ. 348.
Запозавчо́ра нар. Третьяго дня. Волч. у.
Побочень, -чня, м. Боковая полоса въ шлеѣ. Вас. 160.
Погорілище, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Поквапний, -а, -е. Поспѣшный.
Скотарча, -чати, с. Мальчикъ скотникъ. пастухъ рогатаго скота.
Сновидний, -а, -е. Больной лунатизмомъ. Лохв. у.
Сокуплювати, -плюю, -єш, сов. в. сокупити, -плю, -пиш, гл. Соединять, соединить. Нехай се святе яблуко наші душі освятить і сокупить. Г. Барв. 346.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАБЗЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.