Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лагузка

Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАГУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАГУЗКА"
Виправа, -ви, ж. 1) Выпрямленіе; исправленіе. 2) Отправка; отправленіе. 3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари. 4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку. Ном. № 10570.
Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних. Кв. II. 208.
Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Навощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = навоскувати.
Обхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. обхлюпати, -паю, -єш, одн. в. обхлюпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оплескивать, оплескать, оплеснуть, обдать водой, обрызгать.
Понатягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и натягти, но во множествѣ.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Рогатина, -ни, ж. 1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. Ном. № 13691. 2) Родъ кинжала. Гол. Од. 66. Ум. рогатинка.  
Ручений, -а, -е. Ручной, къ рукѣ относящійся. Мнж. 42.
Товщиня, -ні́, ж. 1) Толщина. Харьк. г. 2) Очень толстый. Там височиня, товщиня був покійний чумак. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАГУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.