Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лабурник

Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня). Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБУРНИК"
Балеґа, -ґи, ж. = белеґа. Вх. Зн. 2.
Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого. Угор.
Завива́йка, -ки, ж.? Бо на нас (дівчатах) плаття — все шовк та китайка, червона окрайка. A въ варіантѣ вмѣсто послѣдняго стиха: зверху завивайка. Мил. 51.
Кімля, -лі, ж. Сѣтка для ловли рыбы. Желех. и Лебед. у.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Могори́́чний, -а, -е. Любящій брать могорич. Ох, який ти могоричний!
Підслухати Cм. підслухувати.
Пригладжувати, -джую, -єш, гл. Приглаживать, пригладить. Пригладь її чорні брівки. Чуб. III. 63.
Продмухнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ продмухати.
Чепера, -ри и чеперга, -ги, ж. = розсоха 1. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАБУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.