Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лабурник

Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня). Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБУРНИК"
Ватажникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть овечьимъ пастухомъ.
Вишкіблювати, -люю, -єш, гл. Выскабливать. Шух. І. 250.
Відданиця, -ці, ж. Невѣста. О. 1861. XI. 49. Св. Л. 134.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. Черк. у. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях. О. 1862. V. Кух. 39.
Однодумець, -мця, м. Единомышленникъ.
Примощувати, -щую, -єш, сов. в. примостити, -мощу, -стиш, гл. Прилаживать, приладить; приставить — напр. доску, чтобы увеличить ширину.
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Продѣвать, продѣть, просунуть. 2) Прокалывать, проколоть.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Утіснити Cм. утісняти.
Штолє, -ля, с. соб. Большіе камни. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАБУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.