Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лабурник

Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня). Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБУРНИК"
Гетьманувати, -ную, -єш, гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. АД. II. 8. То не багато Луговський ( = виговський) гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124.
Ґратя, -тя, с. соб. Старые вещи, старый хламъ. Вх. Лем. 408.
Довбти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. = Довбатися.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Закладни́й, -а́, -е́ Урочный. Закладна робота. Брацл. у. На закладного робочого дозорці не треба. Брацл. у.
Замасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить.
Молоде́ча, -чі, ж. соб. Юноши, парни, молодежь.
Наму́чити, -чу, -чиш, гл. Намучить, измучить.
Піяка, -ки, м. 1) = пияка. 2) Соленый и пустой огурецъ.
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАБУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.