Дохожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = дохо́дити. 1) Нехай би нас стали козаки зачувати, до нас дохожати, смерти нашої доглядати. 2) Я до тебе, дівчинонько, я до тебе дохожав, я до тебе, серце моє, чорну стежку утоптав. Слічная панна да там дохожала, злото позбірала, золотару дала. 3) до ро́зуму дохожа́ти. Созрѣвать умственно. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молодії подружжя знахожати.
Занево́лити Cм. заневолювати.
За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Клечанина, -ни, ж. Одно дерево изъ клечання. Закопай і осичиною з клечанини пристроми.
Перемішати, -ся. Cм. перемішувати, -ся.
Судоситися, -шуся, -сишся, гл. Встрѣтиться. Шла овечка дорогою і судосилась з вовком. Їхала, їхали, ні з ким не судосились, оно бачили.... овечок дід пас.
Тік I, то́ку, м. Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. У нас кругом токи, спирти, засіки повні. Добулась, мов сова на току.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно.
Упорати, -раю, -єш, гл.
1) Убрать, прибрать. Усе впорав.
2) Покончить, окончить, удовлетворить, успѣть сдѣлать. Трівайте, паніматки, впораю одну, а тоді другу (купчиха, отпуская товаръ). І те зроби, і друге зроби: де ж його усе впорати.
3) Укокошить, убить. Упорав по голові истиком та й одволік на друге місце, щоб не зразу знайшли.
4) Съѣсть.
Щедрити, -рю, -риш, гл. Щедро давать. Візьме грішний та й не верне, праведний дає і щедрить.
