Вірьовка, -ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ум. вірьовочка.
Гу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ.
Загівля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. загові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Заговляться, заговѣться.
Збрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забреніти. На городі маківка збреніла.
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють.
Одві́р 1, -во́ру, м. = Одві́рок.
Покарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Изрѣзать нарѣзами; украсить вырѣзанной орнаментировкой. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований.
Пороскладатися, -даюся, -єшся, гл. Разложиться. Бач, пороскладалася з своїм добром, що й сісти ніде.
Ткачування, -ня, с. Ремесло ткача.
