Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лавута

Лавута, -ти, м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВУТА"
Волость, -тя, ж. 1) Волость. 2) Волостное правленіе.
Зарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Начать грабить.
Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Пообварювати, -рюю, -єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Почорнілий, -а, -е. Почернѣвшій. Почорнілий сніг береться водою. Мир. Пов. II. 41. Почорнілий дах.
Ряцькувати, -ку́ю, -єш, гл. = рачкувати. Угор.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати. Канев. у.
Шпаченько, -ка, м. Ум. отъ шпак.
Штанці, -ців, м. Ум. отъ штани.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАВУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.