Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лавута

Лавута, -ти, м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВУТА"
Вислу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. ви́служитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Выслуживаться, выслужиться. 2) Дослуживать, дослужить, отслужить, докончить службу.
Замі́ть, ме́ті, ж. = заме́т 2. Заміть до́бра у магазині. Н. Вол. у. Хата у заміть зроблена. Н. Вол. у.
Захоп, -пу, м. Захватъ.
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Латва, -ви, ж. = лата. ЧГВ. 1853. 61.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
Наповорітьма́ нар. На обратномъ пути.
Пустиця, -ці, ж. = пустка. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Сватальник, -ка, м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було. Ном. № 8962.
Чмовх, -ха, м. Поползень, Sitta euroраеа. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАВУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.