Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лазниця

Лазниця, -ці, ж. Банщица. Ум. лазни́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЗНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЗНИЦЯ"
Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Мнж. 176. Худоба бутить, бо нероблена. Камен. у. 2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно. Харьк. у.
Вітрюга, -ги, м. Очень сильный вѣтеръ. Лебед. у.
Галагівка, -ки, ж. = гаївка. Желех.
Дочу́хна, -ни, ж. Дочь.
Зашкару́питися, -плюся, -пишся, гл. = зашкарубнути.
Камата, -ти, ж. Процентъ. Желех. и Бессар. Я жидові вироблю, ще й камату йому заплачу.
Колотниця, -ці, ж. Сварливая женщина, заводящая ссоры.
Пожалити 2, -лю, -лиш, гл. Пожалѣть. Пожаль мене, милий Боже, що я молоденька. Чуб. V. 831.
Сердопишний, -а, -е. Кичливый. Вийшов багатий сам за ворота, за ним вибігла челядь сердопишна, горда. Гол. ІІІ. 267.
Спродувати, -дую, -єш, гл. = спродавати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАЗНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.