Вибійчаний, -а, -е. Изъ набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані.
Жи́лавіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться тугимъ, жесткимъ, жилистымъ.
Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ.
2) Дѣлать увертки, увертываться.
Мося́жництво, -ва, с. Выдѣлка различныхъ вещей изъ желтой мѣди.
Подавити, -влю, -виш, гл. Передавить. Я вмиг його одправлю к бісу і вас подавимо як мух.
Поперетягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и перетягти, но во множествѣ.
Пригадування, -ня, с.
1) Припоминаніе.
2) Придумываніе.
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати.
Убавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убавитися, -влюся, -вишся, гл. Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали.
