Безодмовність, -ности, ж. Безответность. Усе хлопчик приймав мовчки. Здається, то тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш.
Замива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зами́ти, -мию, -єш, гл. Замывать, замыть.
Зароже́дний, -а, -е. Урожайный. Цього году зарожедніш було на хліб, як торік.
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив?
Нащербити, -блю́, -биш, гл. Выщербить немного, вызубрить немного.
Повідлічувати, -чую, -єш, гл. Отсчитать (во множествѣ).
Ринок, -нку, м. Рынокъ. Я пшениці не жала, ячменю не в'язала: була на ринку, пила мед-горівку. Ум. риночок.
Спрясти, -ду, -деш, гл. Спрясть. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти: з тонкої павутини до білої щетини. Спряв би, та в нитку не йде.
Уважати, -жа́ю, -єш, сов. в. уважити, -жу, -жиш, гл. 1) Принимать, принять во вниманіе, обращать, обратить вниманіе, смотрѣть, взирать. Ой, мати, мати, серце не вважав, — кого раз полюбить, з тим помірає. Вони на сльози не вважали. Не вважайте, люде добрі, що я швець: говоріть зо мною, як з простим. Вважайте, що чуєте. Чи добра кобила? — Вважайте сами. 2) — за кого, що. Считать кѣмъ, чѣмъ, принять за кого, что. Ми тебе за святого вважаємо. Дума, що дурень його вважає за чорта. 3) Полатать, думать, подумать. То їхав чоловік волами і питав у них: «А що, волики, як уважаєте, де будемо ночувати?
Утекти́. Cм. Утіка́ти.
