Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лавник

Лавник, -ка, м. 1) Членъ стараго городского малорусскаго суда. К. ЦН. IV. 1. 2) Въ цеховомъ братствѣ (на Волыни): низшее должностное лицо цеха, исполняющее второстепенныя обязанности, возлагаемыя на нихъ цехмистромъ. КС. 1890. VII. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВНИК"
Закректа́ти, -кчу́, -чеш, гл. Закряхтѣть. Цибелла перше закректала, а послі кашлять почала. Котл. Ен. V. 36.
Ма́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мама. Люблю, мамко, Івана. Та нема тих городянок, що продають рідних мамок. Мил. 192. 2) Мамка, кормилица.
Мишода́в, -ва, м. Названіе кота. Хвостаті мишодави. Мир. ХРВ. 112.
Надсипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. надси́пати, -плю, -плеш, гл. Отсыпать, отсыпать часть.
Попередниця, -ці, ж. Передняя часть запаски, фартухъ, надѣваемый спереди къ запаскѣ, плахтѣ. Чуб. VII. 427. КС. 1893. V, 282, XII, 449. Вас. 170. МУЕ. І. 141. Cм. задниця.
Порозвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розвернути но во множествѣ.
Розгаласуватися, -суюся, -єшся, гл. Раскричаться, драть горло. І чого ти розгаласувався?
Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Хуртовинний, -а, -е. Ненастный, бурный. Оце вже третій день така хуртовинна година. Полт.
Шатровий, -а́, -е́ Шатерный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.