Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лавник

Лавник, -ка, м. 1) Членъ стараго городского малорусскаго суда. К. ЦН. IV. 1. 2) Въ цеховомъ братствѣ (на Волыни): низшее должностное лицо цеха, исполняющее второстепенныя обязанности, возлагаемыя на нихъ цехмистромъ. КС. 1890. VII. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВНИК"
Доку́пи нар. Вмѣстѣ. Ком. І. 50.
Жбирь, -рі, ж. 1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. Мнж. 180. 2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами. Вх. Зн. 17.
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Перечовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris. Браун. 25.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Поросити I, -шу́, си́ш, гл. Замочить въ росѣ.
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).
Устидливий, -а, -е. Стыдливый. Желех.
Фундатор, -ра, м. Основатель, учредитель. О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних! К. Бай. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.