Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ладо

Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Чуб. III. 83. Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Шевч. 643. Загинув ладо, — я загину! Шевч. 644.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДО"
Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ. Шейк.
Виснути, -сну, -неш, гл. 1) Виснуть. 2) О человѣкѣ: торчать. Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу. Рк. Левиц.
Витхлий, -а, -е. Выдохшійся. Уман. І. 117.. Cм. видхлий.
Гнетуха, -хи, ж. Лихорадка. Чи ти гнетуха, чи ти трясуха? Чуб. І. 119.
Йно нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.
Негайний, -а, -е. Спѣшный, экстренный. Десь у мого миленького та негайна робота. Н. п.
Попровірчувати, -чую, -єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці. Харьк.
Приналежатися, -жуся, -жишся, гл. 1) = приналежати. 2) Надлежать. Погостилися там, як ся приналежить. Драг. 275.  
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. ІІ. 159.
Скіраний, -а, -е. Кожаный. Уберайтеся борзенько у постоли скіранії. Гол. І. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАДО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.