Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лазуряка

Лазуряка, -ки, м. Лѣсной разбойникъ? Були ще лазуряки, грабили, убивали, оббірали гроші і ховали їх у лісі, на степу... сами тож де небудь пропадали в розбоях, а гроші оставались. ХС. IV. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЗУРЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЗУРЯКА"
Вистрибнути, -ну, -неш, гл. Выскочить, выпрыгнуть. Вона як вистрибне, та на небо, і стала зіркою. Мнж. 27.
Вудкало, -ла, вудко, -ка, с. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Гінний, -а, -е. Свободный, вольный. Угор.
Досо́вдатися, -даюся, -єшся, гл. = досовкатися.
Жура́вка, -ки, ж. Самка журавля. Над річкою, над бистрою там журавка купалася. Мет. 447. Ум. жура́вочка. Був собі журавель та журавочка. Г. Барв. 38.
Засновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Засновать, забѣгать.
Попринаджувати, -джую, -єш, гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував? Богодух. у.
Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Г. Барв. (О. 1861. III. 99). Моя притаманна сестра. Н. Вол. у. Моя притаманна земля. Н. Вол. у. За що я дам кому притаманного огорода. Н. Вол. у. Притаманне моє ягня. Н. Вол. у. Одцуралася і притаманная родина. Мет. 435.
Терликати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть (на струнахъ).
Хвостяка, -ки, м. 1) Ув. отъ хвіст. Здоровенний хвостяка. 2) ж. Одна штука рогатаго скота. Та в його в пара хвостяк. Ум. хвостя́чка. Як би не він, у тебе в дворі і хвостячки не було б. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАЗУРЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.