Вистояти, -ся. Cм. вистоювати, -ся.
Відважувати, -жую, -єш, сов. в. відважити, -жу, -жиш, гл. 1) Отвѣшивать, отвѣсить. Відваж соли. — бебеха. Дать тумака, отвѣсить ударь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? 2) — жизнь, життя. Рисковать, рискнуть жизнью. Оддала б тепер Леся душу, аби оборонить од смерти козака, що так щиро одважив за неї свою жизнь.
Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги.
Згоржа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = згорджати.
Змережування, -ня, с.
1) Испещреніе узоромъ и пр.
2) Расшиваніе мере́жками.
3) Соединеніе мере́жкою двухъ частей рубашки, двухъ кусковъ ткани. Змережування бува: косе, стовпчиками і кругле.
Обтужити, -жу, -жиш, гл. Оплакать съ причитаніями. Оплакала того парня, оплакала, обтужила. Обтужила мертвого.
Потягачка, -ки, ж. Потягота, потягиванье членовъ. Яка там тебе потягачка напала?
Слізонька, слізочка, -ки, ж. Ум. отъ сліза, сльоза.
Торбинковий, -а, -е. Относящійся къ торбин'ѣ.
Утрупатися, -паюся, -єшся, гл. Привыкнуть.
