Битка, -ки, ж. 1) = бабка 5. 2) Разбитое яйцо (Cм. битися навбитки). У мене є з двадцять биток. Черк. у. 3) Драка, битье. Гн. I. 65. Вх. Лем. 392. На ярмарку спинилась межи людьми битка. Бердич. у. 4) Ударъ въ игрѣ латка. Ив. 47. 5) Шило, которое отыскиваютъ другъ у друга играющіе въ игру: шила бити. О. 1861. XI. Св. 31. 6) То же, что и терниця, но съ болѣе широкой щелью для мечика. Вас. 200.

Друлівни́к, -ка́, м. Инструментъ, которымъ гуцульськіе мосяжники вырѣзываютъ при орнаментировкѣ металла круговыя линіи. Части: цилиндрическій стержень било, въ нижнемъ концѣ стержня вставленъ стальной писачок съ двумя (какъ въ вилахъ) остріями, при прорѣзываніи круга одно изъ нихъ — сердешник — находится въ центрѣ, другое — околичник — очерчиваетъ окружность; выше стержень проходитъ сквозь горизонтально лежащій дискъ, — кочало, а еще выше сквозь планку — валок, отъ котораго идетъ веревочка — мотузок, выше проходящій сквозь стержень; движеніемъ валка вверхъ и внизъ приводится во вращеніе стержень, а потому и писачок. Шух. I. 277.

Духови́на, -ни, ж. Незамерзающее мѣсто на прудѣ или на рѣкѣ. Черк. у.

Зачу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Зачесаться, начать чесаться вслѣдствіе зуда (о дѣйствіи, но не объ ощущеніи).

Круги нар. = круг. Намітивши на ньому (яблуці) яке місце, вести від того місця пальцем круги яблука. Дещо.

Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити. Вх. Зн. 46.

Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. 1) Разорваться, изорваться, перерваться. 2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. К. ХП. 25. Розмова на тому і порвалася. Мир. Пов. II. 82. 3) Cм. пориватися.

Постригатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. 1) Преимущ. въ сов. в. Постричься. 2) Постригаться, постричься въ монахи. Рудч. Чп. 212. В черниці постриглась. Шевч. 337. Не постригайся, бо літа загубиш, звінчайся з того, котру вірно любиш. Гол. 3) — у що. Сдѣлаться чѣмъ. В дурні... постригсь. Греб. 325.

Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).

Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.