Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лава

Лава, -ви, ж. 1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. Вас. 194. А ні печі, а ні лави. Ном. № 1502. Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). Ном. № 11939. лягти на лаву. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на лаві). положити на лаву. Хоронить. Отсюда проклятіе: щоб тебе положили на лаву! Желаю тебѣ смерти! Ном. № 3790; также божба: а щоб мене до вечора на лаві положили! (коли не так кажу, зроблю). Ном. № 6762. кинути під лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Ном. № 761. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123. 2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода. Угор. Желех. 3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. Ном. № 10159. А в нашого пана пшениця як шва. Грин. III. 133. іти лавою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. Кв. І. 147. ставати лавою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали. Шевч. 574. 4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной. Браун. 12. 5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг. Левиц. Пов. 351. 6) Часть снаряда лисиці (Cм.). Вас. 164. 7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ. 8) Родъ карточной игры. КС. 1887. VI. 471. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Котл. Ен. III. 9. Ум. лавка, лавонька, лавочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. Ном. 1734. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ном. № 8331. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Чуб. V. 427. Не встиг дячок — неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти. Чуб. V. 673.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВА"
Багривий, багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Вода́, -ди́, ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Мет. 14. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Мет. 65. Не все те переймай, що на воді пливе. Посл. Щоб росло — як з води йшло. Мил. 43. Будь здорова як вода! По во́ду піти́. Пойти къ колодезю, къ рѣкѣ набирать воду. Ой пійду я, да до броду по воду. Мет. 65. За водою піти. Пойти за теченіемъ воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені Господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. Н. п. І за холодну воду не візьметься. Рѣшительно ничего не дѣлаетъ, пальцемъ не двинетъ. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься. МВ. І. 26. Нема й промитої води (кому). Постоянныя преслѣдованія (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. МВ. І. 21. Вода живуща й зцілюща. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Сильна, безсильна вода (въ сказкахъ); Вода дающая и отнимающая силу. См. Сильний. Теплі води. = Вирій. Драг. 7. Ум. Водиця, водичка, водиченька, водонька.
Жлокта́ння, -ня, с. и пр. = жлуктання и пр.
Зая́ловіти, -вію, -єш, гл. О коровѣ: быть безъ теленка (въ данномъ году). Як заяловіє корова, то продам. Черк. у.
Погибнути Cм. погибати.
Познавати, -наю́, -є́ш, сов. в. познати, -знаю, -єш, гл. = пізнавати, пізнати. ЗОЮР. І. 210. Вийди, мати, з хати познавати дитяти. Мет. 171.
Попідпалювати, -люю, -єш, гл. Поджечь (во множествѣ). Чи вже попідпалювала в грубах? Васильк. у.
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Сницарство, -ва, с. 1) Ваяніе. 2) Ремесло каретника.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.