Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лабуззя

Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБУЗЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБУЗЗЯ"
Барбос, -са, м. Кличка собаки. За хатою коло воріт забрехав барбос наче на вовка. Левиц. І. 30.
Бринявий, -а, -е. О срубленной пихтѣ: перестоявшійся, начавшій уже краснѣть. Шух. І. 88.
Допе́вне нар. Навѣрное, точно. Желех.
Етноґрафи́чній, -я, -є. Этнографическій. Позирали скрива на етноґрафичню Україну. К. XII. 125.
Можеби́лиця, -ці, ж. Возможное, вѣроятное. Подольск. г.
Обкіски, -ків, м. мн. Праздникъ по окончаніи косьбы. Галиц.
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Повкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать, закутать (во множествѣ). Стоять мажі, шкурами повкутувані. Рудч. Ск. II. 173.
Сванька, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАБУЗЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.