Билька, -ки, ж. Стебель картофеля.
Зла́комитися, -млюся, -мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка.
Ле́жа, -жі, ж. Лежаніе. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі. упасти у лежу. Заболѣть.
Небилиця, -ці, ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці.
Пожалувати, -лую, -єш, гл.
1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй.
2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший.
Похоріти, -рі́ємо, -єте, гл. = похворіти. Тоді саме наші діти похоріли.
Проглуб, -бу, м. Глубина.
Становитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Ум. сукняночка.
Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола.
