Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лагодитися

Лагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Кобел. у. Почали лагодитись, зарані виїхали. МВ. ІІ. 94. Парубки лагодяться у танець. Федьк. 2) Починяться. 3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАГОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАГОДИТИСЯ"
Брижик, -ка, м. 1) Морщина, морщинка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледві примітні брижики. Мир. ХРВ. 109. 2) Неровность въ верхней части свеклы послѣ отпавшихъ сухихъ листьевъ. Черк. у.
Ведмедячий, ведмежий, -а, -е. Медвѣжій. Рудч. Ск. І. 134. Греб. 365. Ведмедячий барліг. Грин. І. 181. ведмеже ухо. Раст. а) Verbascuin Thapsus. ЗЮЗО. І. 140. б) Salvia Aethiopis L. ЗЮЗО. І. 134.
Икавка, -ки, ж. 1) Икотка. Ном. № 13390. 2) Раст. Berteroa incana. Dec. ЗЮЗО. І. 114. Ум. Икавочка. ЕЗ. V. 191.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. МВ. Молоде колосся з жита зриваю. Г. Барв. 353.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату. 2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Ном. № 8845. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать. Мил. 222. 3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная. Чуб. V. 911. 4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають. Грин. III. 159.
Постанова, -ви, ж. Постановленіе, рѣшеніе. Не перемінив своєї постанови. Св. Л. 173.
Розстебнути, -ся. Cм. розстібати, -ся.
Скроплювати, -люю, -єш, скропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. скропити, -плю, -пиш, гл. Окроплять, окропить. К. Дз. 217. Скропляй нас, матінонько, свяченою водою. Грин. III. 523. І скроплював безплодную пустиню. К. Іов. 86. Не скропиш того свяченою водою. Ном. № 5670.
Уремезовувати, -вую, -єш, сов. в. уремезувати, -зую, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить связывая или сшивая. Уремезовує (латаючи) лантух так, наче довічне. Конст. у.
Участувати, -тую, -єш, гл. Попотчивать. Нагодувала стара яга чоловіка, вчастувала і положила спати. Стор. І. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАГОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.