Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лагоминка

Лагоминка, -ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАГОМИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАГОМИНКА"
Вдовецький, -а, -е. = удовецький.
Воловня, -ня, ж. Крытый сарай для воловъ.
Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Дові́дати, -ся. Cм. Довідувати, -ся.
Домуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. домурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Достраивать, достроить каменную постройку. Чи вже домурована ваша церква? Васильк. у.
Зненапа нар. = зненацька. Шух. І. 180.
Лю́лечки Ум. отъ люлі.
Мая́чний, -а, -е. Видный, замѣтный. То вид маячніший, завидніший був, поки не стригсь, а як чуба збув, то таке гостропике стало. Лубен. у.
Понакопувати, -пую, -єш, гл. Накопать (во множествѣ). Понакопувать ямки. Чуб. І. 101.
Шлия, шлиї, ж. = шлея. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАГОМИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.