Вантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити — не видержить.
Охайливо нар. = охайно.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору.
2) Подкладывать, подложить.
Підпілітка, -ки, ж. = перепелиця.
Підпона, -ни, ж. Послѣ половодья на землѣ луга остается водяное растеніе куширъ; застрявши въ травѣ, сливается съ ней ковромъ, мѣшая косить, — это и есть підпона.
Подібний, -а, -е. 1) Подобный, похожій.
2) Пригожій, красивый.
3) Годный.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати.
Умудрити, -рю, -риш, гл. Сдѣлать разумнымъ, просвѣтить. Умудрив Господь твою сліпоту, то співай-же добрим людям. Та умудрив мене над злими, бо всюди твій закон за мною.
Халащина, -ни, ж. Лѣсная чаща.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
