Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лайка

Лайка, -ки, ж. Брань, ругань. Лайка не бійка. Ном. № 3807. Не було між ними не тілько бійки, та й ніякої лайки. Кв. І. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЙКА"
Горобе́йник, -ка, м. Раст. Lithospermum arvense L. ЗЮЗО. І. 127.
Забо́втати, -таю, -єш, гл. Замочить, запачкать мокрой грязью.
Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Ном. № 3724. Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали. Котл. Ен. VI. 43.
Кутняк, -ка, м. = кендюх. Вх. Уг. 249.
Непристойно нар. Неприлично.
Піддобрювати, -рюю, -єш и піддобря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. піддо́брити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сдабривать, сдобрить, подправлять, подправить. Всяку гутір піддобряла мов медком словами. Мкр. Н. 22. 2) Задабривать, задобрить. Піп був піддобрений, то й звінчав, хоч літа й не вийшли дівчині. Волч. у.
Пронизати Cм. пронизувати.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Соловейко, -ка, м. = соловей. Соловейко в темнім гаї сонце зострічає. Шевч.
Спроба, -би, ж. Проба, опытъ. О. 1862. ІІІ. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.