Заму́ляти, -ляю, -єш, гл. Начать давить, тереть, мозолить. Чоботи так замуляли, що мусив скидати.
Значкий, -а́, -е́ Мѣченый, замѣтный. имѣющій знакъ.
Легкоду́мство, -ва, с. Легкомысліе. Видавати всякі ґазети... ради редакторської наживи з людського недосвіду і легкодумства.
Лову́чий, -а, -е. 1) Умѣющій ловить. 2) = ловецький. Ловецький посуд.
Обичай, -ча́ю, м. Обычай, обыкновеніе. Да поїдем у той край, де хороший обичай. Не позичай, — злий обичай: як віддає, то ще й лає. У мене обичай — козацький звичай: хоть побачу, то й не плачу.
Поїднання, -ня, с. и пр. = поєднання и пр.
Пропонеділкувати, -кую, -єш, гл. Пропостить въ понедѣльникъ. Пропонеділкувала я вже сім понеділків.
Протринькати, -каю, -єш, гл. Растратить, промотать. Батько може увесь вік не доїдав, не досипляв та копієчку до копієчки складав, а син швиденько усе протринькав.
Цомоґи, моґ, ж. мн. Силы, средства. Встрѣчено только въ слѣд. пословицѣ: Виткнув з мене всі цомоґи. (Отъ польск. co mogę или co mogąc).
Шостак, -ка, м.
1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ.
2) Монета въ три копейки (шесть грошей). Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак. Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ум. шостачо́к.
