Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Долупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Окончить отковыриваніе, отдѣленіе слоевъ или отламываніе чего.
Каламарок, -рка, м. = каламарь 1.
Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! З мене не великий книжник.
Набіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. набра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. 1) Набираться, набраться. Набралося в чобіт води. Як набереться води в ухо, то перехиле голову та й скаче. 2) Брать, взять достаточно, много. Набрався стільки, що й не донесеш. Набравсь чорт багатих, то вбогих кидав. 3) Наполняться, наполниться. Глек став набіраться. 4) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получать, получить. Сили й розуму од його всяка тварь набралась. Набравшися науки в сивоусих. набра́тися біди, лиха. Претерпѣть бѣдствія. Тогді набрались всі сто лих. — на шию. Залѣзать въ долги. Прийдеться випити з людьми, — знов набірається на шию. — ро́зуму. Поумнѣть. Набірайся розуму! — охоти. Воодушевиться. Випив чарку, набравсь охоти та й пішов уночі лісом. — слави. Подвергаться сплетнямъ. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Ой ізвівши, на коника сівши: зоставайся, слави набірайся. — страху́. Напугаться. 5) Напиваться, напиться пьянымъ. Набрався, як свиня мулу. 6) Сходиться, сойтися. Багато народу набралось.
Обурювати, -рюю, -єш, сов. в. обурити, -рю, -риш, гл.
1) Обрушивать, обрушить. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились. Стола і ослона не було, обурені лавки лежали долі.
2) Возмутить, возбудить негодованіе.
Прислух, -ху, м. Прислушиванье, подслушиванье.
Причепитися, -плюся, -пишся, гл. Прицѣпиться; пристать, привязаться. Причепився, як реп'ях. Вона як причепилась до його: «Скажи таки, чоловіче!»
Сусел, сусла, м. = суслик 1.
Тітуня, -ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітуньця.
