Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лаврик

Лаврик, -ка, м. = равлик. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАВРИК"
Блудниця, -ці, ж. Блудница. Вона була всесвітня блудниця з малих літ. Драг. 132.
Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый. Мнж. 180.
Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Окучка, -ки, ж. У охотниковъ: огорожа изъ прутьевъ около утинаго гнѣзда. (для поимки птицы). Радом. у.
Поразка, -ки, ж. Пораженіе.
Салдацький, -а, -е. Солдатскій. Левиц. І. 59.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.
Тапчанина, -ни, ж. Плохой тапчан. Шейк.
Убраний, -а, -е. Одѣтый.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАВРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.