Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лазити

Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Шевч. 532. Лазарь, що по печі лазив. Ном. № 4075. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Ном. № 4075. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. Дещо. 18. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Ном. № 7580. Через плоти лазив. Чуб. V. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЗИТИ"
Горла́ч, -ча́, м. Птица: Columba gutturosa, зобастый голубь. Вх. Пч. ІІ. 9.
Деся́тничка, -ки, ж. Жена десятника.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.
Ма́ндель, -длю, м. Мѣра при складываніи сноповъ, горстей конопли и пр. въ 15 (Желех.) или 50 штукъ. (Гол. Од. 35).  
Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.
Порух, -ху, м. Движеніе.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Телепало, -ла, об. Медленно идущій, идущая. Шейк.
Тічня, -ні, ж. Стая собакъ или волковъ во время течки. Шейк.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.