Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лазити

Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Шевч. 532. Лазарь, що по печі лазив. Ном. № 4075. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Ном. № 4075. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. Дещо. 18. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Ном. № 7580. Через плоти лазив. Чуб. V. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЗИТИ"
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Вожа́й, -жая́, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. Мкр. Г. 31. вожаями назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. КС. 1883. IV. 376. 2) Водырь, передовое животное въ стадѣ. Браун. 24.
Густоли́стий, -а, -е. Съ густой листвой. Желех.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Закида́тися, -даюся, -єшся, сов. в. закинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 8) сов. в. закида́тися, -даюся, -єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.
Кабащина, -ни, ж. соб. Кабаки. Якось московщиною дивиться: замість шинків — проклята кабащина, постоялі двори на московський звичай. Стор.
Піддурювання, -ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.
Роздиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл. 1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. Ном. № 10342. У церкві надвоє роздерлась завіса. Чуб. ІІІ. 16. 2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать. Угор. Харьк. г.
Рубатка, -ки, ж. Грубая рубашка. Вх. Зн. 61.
Чижмак, -ка, м. Сапогъ. Желех. Ум. чижмачок. Да із сих чижмачків обулись в сап'янові. Маркев. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.