Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зеленець

Зелене́ць, -нця́, м. 1) Незрѣлый плодъ. Cм. зеленцем. 2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНЕЦЬ"
Дуранля́си, -сів, м. мн. Глупости, глупые поступки. Дуранляси виробляє. Рудч. Ск. І. 75.
Злишнього нар. Слишкомъ. То Катря усе хвалить, то Катря усе ганить; то усе в неї вже й злишнього славне, то усе в неї ні до чого не згарне і не докладне. МВ. ІІ. 94.
Любі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Перекупник, -ка, м. = перекупень.
Підіслати I Cм. підсилати.
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана. Херс. г.
Стрімчастий, -а, -е. = стрімкий. МВ. ІІІ. 138.
Стук! I меж. Стукъ. Стук-стук в віконце. Рудч. Ск. II. 4.
Угибти, -бну, -неш, гл. Погибнуть. Угиб мій братцьо, славний розбійничок. Гол. І. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.