Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зеленуха

Зелену́ха, -хи, ж. 1) Древесная жаба, Rana viridis. 2) Порода мухъ. Я тієї мухи-зеленухи полюбовничок. Грин. III. 666. 3) Въ загадкѣ: огурецъ. Кубушечка-зеленушечка, не хліб, не сіль, не вода, а добра їда. ХС. III. 66. Ум. зелену́шка, зелену́шечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНУХА"
Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. Стор. І. 90. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Канев. у. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки. О. 1862. IV. 92.
Знизувати, -зую, -єш, сов. в. знизати, -жу, -жеш, гл. 1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто. 2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте. АД. І. 149. 3) — плечима. Пожимать, пожать плечами.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи. Желех.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ. Чуб. V. 1112.
Перенісся, -ся, с. Переносье. Як у кого на переноссі брови сходяться одна з другою, той буде нещасливий. Чуб. І. 86.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Потребити Cм. потребляти.
Роскішно нар. Роскошно, изобильно, богато. (Гаї) роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір. Левиц. І. J. 203.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко. Грин. І. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЕНУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.