Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зеленуха

Зелену́ха, -хи, ж. 1) Древесная жаба, Rana viridis. 2) Порода мухъ. Я тієї мухи-зеленухи полюбовничок. Грин. III. 666. 3) Въ загадкѣ: огурецъ. Кубушечка-зеленушечка, не хліб, не сіль, не вода, а добра їда. ХС. III. 66. Ум. зелену́шка, зелену́шечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНУХА"
Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный. Шейк.
Галадун, -на, м. = галадущик. Желех.
Ночлігування, -ня, с. 1) Пребываніе на ночлегѣ. Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування. Г. Барв. 20. 2) Ночная пастьба скота.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. Херс. у.
Споживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. споживи́ти, -влю́, -виш, гл. Довольствовать, удовольствовать.
Улучити Cм. улучати.
Упозику нар. Взаймы, заимообразно. Ум. упозичку.
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.
Хутрина, -ни, ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЕНУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.