Галущанка, -ки, ж. Порода мяты.
Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Єписко́пія, -ції, ж. Епископство.
Зчищати, -ща́ю, -єш, сов. в. зчи́стити, -зчищу, -стиш, гл. Счищать, счистить.
Неднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Позаставляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Заставить (во множествѣ).
2) Заложить (во множествѣ). Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Узгряничанин, -на, м. Жительствующій около границы.
