Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

земний

Зе́мни́й, -а́, -е́ Земной. Шух. І. 43. З мудростей земних до небесної слави. Чуб. III. 20. зе́мна смола́. Асфальтъ. Шух. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМНИЙ"
Байда, -ди, об. 1) Гуляка, безпечный человѣкъ. байди бити. Бить баклуши. 2) ж. Прозвище неуклюжей женщины. Ном. № 13618. 3) ж. Краюха, ломоть хлѣба. Байда хліба. Фр. Пр. 19.
Винниківна, -ни, ж. Дочь винокура.
Гаманяка, -ки, м. Ув. отъ гаман. Аф. 354.
Ґандж, -джі, ж. = Ґанджа. Черк. у.
Дошку́льно нар. Больно. Так, братця, б'є дошкульно, що коли б були не держали, то сам був би не видержав. Ном. № 2346 на стр. 284.
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.
Невірниченько, -ка, м. Ум. отъ невірник.
Свіжіти, -жію, -єш, гл. Свѣжѣть.
Тігітка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. ІІ. 15.
Читець, -тця, м. = читач. Ном. Од видавця, І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕМНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.