Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здути

Зду́ти Cм. здувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУТИ"
Великомовність, -ности, ж. Многорѣчивость. Желех.
Лизу́н, -на, м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. Волч. у. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей. Чуб. І. 193.
Лосьо́вий, -а, -е. Лосій. Да в того коня золота грива, золота грива груди покриває, шовковий хвостик слід замітає, лосьові ушка ради слухають, срібні копита камінь лупають. Чуб. III. 289.
Нечутно нар. Неслышно.
Перекаламутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Помутиться. 2) Возмутиться.
Росходини, -дин, ж. мн. Конецъ сходки, собранія.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули. К. ЦН. 222.
Укоситися Cм. укошуватися.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Чунтук, -ка, м. 1) Овчина съ курдючной овцы. Вас. 154. 2) Сафьянная кожа съ курдючныхъ овецъ. Вас. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.