Величінь, -ні, ж. Величина; огромность. Ми можемо вияснити величінь сонця.
Ворушити, -шу, -шиш, гл.
1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти.
2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого.
Засипля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Просыпать какое-либо событіе, явленіе. Зелена діброво, скажи мені правду: хто такий у світі зору засипляє?
Зляпати, -паю, -єш, гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат.
Ме́жень и межінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить. побереж. Въ
Осуджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. осуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Быть осуждаемымъ, осужденнымъ, осуждаться, осудиться. Осудися перше в дому та (тоді) на право йди.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Понадбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать часть (во множествѣ). Понадбірай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав'яжеш.
Тертичник, терти́шник, -ка, м. Пильщикъ досокъ. Ум. терти́чничок.
Шелеп меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Шелеп щастя в хату.
