До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Зв'я́зок, -зку, м. 1) Связь. Зв'язок до вічного товариства з Галею. 2) мн. зв'язки. Родъ прически дѣвушекъ въ два пробора.
Лепеха́, -хи, ж. 1) Раст. Аиръ, Acorus calamus. Также жидівська лепеха. 2) Раст. Scirpus sylvaticus.
Ля́мент, -ту, м. = лемент.
Патрати, -раю, -єш, гл.
1) Очищать птицу отъ перьевъ, очищать отъ шерсти свинью. То локшину кришили, то птицю патрали.
2) Потрошить. Вівчарики прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом.
Позатовкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и затовкти, но о многихъ. Чи страву вже позатовкувала?
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу.
Рахтувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсчитывать.
Тридесятий, -а, -е. числ. Тридцатый.
