Збахта́ти, -та́ю, -єш, гл. Высоко подняться? А рутка ся збахтала, аж по вікна достала.
Зчинити, -ся. Cм. вчиняти, -ся.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. Піт так і капотить із лоба.
Качання I, -ня, с.
1) Катанье, перекатыванье.
2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.
Найменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Наименовать, назвать. 2) Назначить.
Обік нар. Рядомъ, возлѣ. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Виступає. Обік його жіночка небога.
Осавула, -ли, м.
1) = осавул.
2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати.
Приджиджулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися.
Росприндитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Раскапризничаться.
2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили. Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів.
Спрежа, спрежду, нар. Прежде, въ прежнее время. Чом тепер не так, як, спрежа було? Ні, козаче, вона каже, то спрежду бувало.
