Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здурити

Здури́ти, -рю́, -риш, гл. Обмануть. Сим-тим баба ляха здурила. Ном. № 3104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУРИТИ"
Біляний, -а, -е. О полотнѣ: бѣленый (холстъ). Це сирове полотно, а то біляне. Н. Вол. у.
Віче, -ча, с. Вѣче, общественное собраніе; въ Галиціи митингъ, народное собраніе.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Закля́кнути, закля́кти. Cм. заклякати.
Корчування, -ня, с. Корчеваніе.
Надзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Назвониться.
Ногавки, -вок, ж. мн. Штаны изъ холста. Угор.  
Поперехиляти, -ля́ю, -єш, гл. Наклонить, склонить (во множествѣ).
Постукати, -каю, -єш, гл. Постучать. Як прийде та постукає, зараз одчинити йому. Св. Л. ХП. 36.
Скаменілий, -а, -е. = скамянілий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.