Випрядати, -даю, -єш, сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.
Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Зазва́ти Cм. завивати.
Кулидка, -ки, ж. Коврига хлѣба. Побачив на столі цілу кулидку хліба.
Міша́тися, -шаюся, -єшся, гл. 1) Мѣтаться, смѣшиваться, путаться. Ох, і в голові мені мішається.
Опакостити, -щу, -стиш, гл. Опакостить, обгадить. Як опакостить голову летуча мита, то буде лисина.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Помпувати, -пую, -єш, гл. Качать насосомъ. Помпує, як чорт у боклазі.
Роман, -ну, м. 1) Раст. a) Matricaria Chamomilla, ромашка. б) Chrysanthemum inodorum. 2) Романъ (лит. произведеніе). Писав романи. Ум. романець.
Харлань, -ня, м. = харлай 1.
