Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зелізо

Зелі́зо и пр. = залізо и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛІЗО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛІЗО"
Жидо́чок, -чка, м. Ум. отъ жид.
Задоволе́ння, -ня, с. = задовіл. Се вона говорить із якимсь задоволенням. Г. Барв. 218.
Мо́ршень, -шня, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Сумск. у.
Напиря́ти, -ря́ю, -єш, гл. Натащить, набросать. Бач, напиряв стогів сіна скілько. Новомоск. у.
Остинки, -ків, м. Истоптанные постолы. Н. Вол. у. Ум. ости́ночки.
Повнісінько нар. Совершенно полно, полнехонько. Народу в церкві повнісінько. Левиц. Пов. 18.
Поперечитувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и перечитати, по во множествѣ.
Рій, роя, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Мет. 169. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. Ном. № 11862. За думою дума роєм вилітає. Шевч. 230. Ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97.
Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Тростина, -ни, ж. 1) Тростина. 2) Тростникъ. Вітер віє, шевеліє, тростите колише. Гол. І. 142. Гіля, гуси, в тростину. Гол. IV. 4 65. Ум. тростинка, трости́нонька, тростиночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛІЗО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.