Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здрочитися

Здрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Вспылить, взбѣситься. Той і здрочивсъ за кожух. О. 1862. VI. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДРОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДРОЧИТИСЯ"
Коритний, -а, -е. 1) Относящійся къ кориту. 2) коритна жаба = коритнячка. Вх. Уг. 246.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. І. 22.
Ми́са, -си, ж. Миса, родъ большой глубокой тарелки. Винесли йому мису золота, а другу срібла. Гол. II. 54. З полиці миси, миски й мисочки і зелені й червоні, і жовті... викрашаються. МВ. (О. 1862. III. 57).
Нетра, -ри, ж. Употребляется преимущ. во мн. ч.: нетрі. 1) Непроходимая заросль, лѣсъ, дебрь. 2) Переносно: захолустье, трущоба. Я живу на Вкраїні у таких петрах, де нема шкіл. О. 1862. І. 71.
Приштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Придѣлать, приладить.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Тихісінький, -а, -е. Очень тихій. Тихісінький.... вітерець. Левиц. Пов. 188.
Узвичаїтися, -чаюся, -єшся, гл. Привыкнуть, пріучиться. Всього, кажу, було, нім Мася узвичаїлась по-польськи балакати. Св. Л. 87.
Хотітися, хо́четься, гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить. Шевч.
Цинобра, -ри и цино́бря, -рі, ж. Киноварь. Мил. М. 22. Як напав курдюк, уже й меркурією терли, й циноброю. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДРОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.