Відслу́га, -ги, ж. 1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу, 2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. 3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі.
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. В городі царів син, а за городечком царівна.
Кордон, -ну, м. Граница, кордонъ. Від цісарського (астріяцького) кордону їдуть підзамчем.... а далі мостом. Ой звідкіль ти? — З-за кордону.
Лежа́ночка, -ки, ж. Ум. отъ лежанка.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Поплосконитися, -нюся, -нишся, гл. О коноплѣ: дорости до того времени, когда она дѣлится на плоскінь и матірку.
Примірятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примірятися, -рюся, -ришся, гл.
1) Примѣряться, примѣриться.
2) Прицѣливаться, прицѣлиться. Без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилав. Ой ще козак не примірився, а татарин ік лихій матері з коня покотився.
3) Прилагаться, приложиться какъ разъ какъ слѣдуетъ. Так уже воно приміряється, як горбатий до стіни.
Скомандувати, -дую, -єш, гл. Скомандовать. Я скомандую, щоб річка перейшла через вас.
Хопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Хватиться, ухватиться. І за соломину хопиться, хто топиться. 2) Разростаться. Хопится хваст.
Читець, -тця, м. = читач.
