Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Добри́вечір, добри́день, добри́досвіток Cм. Добрий 9, 10 и 11.
Заклина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. закля́стися, -кляну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Заклялась і забожилась, що не прийде до хати. Мотря заклиналась, що бачила холеру.
Лебедя 2, -дя́ти, с. Лебеденокъ. Гиля, гиля, лебедята, додому! Горе ж тому лебедеві самому. Там плавала біла ледедонька з маленькими лебедятами. Ум. лебедятко, лебедя́точко.
Любове́ць, -вця́, м. Любитель.
Місце́во нар. Мѣстно.
Перемивання, -ня, с. Перемываніе. Води гарячої треба на перемивання — ложки та миски мити.
Пропасна, -но́ї, ж. Бездна, пропасть. Которії праведнії душі, — становіться одесну! Которії грішні, недостойні — западіте в пропасну.
Розбудити, -ся. Cм. розбужати, -ся.
Старший 2, ого, м. Начальникъ.
