Бумкати, -каю, -єш, гл. Извлекать басовые, густые звуки (на струнномъ инструментѣ).
Горзи́на, -ни, ж. Плетень изъ ивы. Греблі гатили, кілля забивали, горзину та драницю клали.
Ме́рвити, -влю, -виш, гл. Комкать, мять.
Мушка́ 2, -ки́, ж. 1) Ум. отъ муха. Ой був комар оженився та з мушкою не нажився. Вилетіла мушка з хати. 2) Въ цвѣтѣ ткани: пятнышки, разбросанныя по фону иного цвѣта. Зелена байова керсетка з червоними мушками. 3) Въ женской прическѣ: напущенные на виски пальца на два шириною волосы, идущіе потомъ за уши. 4) Родъ дѣтской игры.
Неприторений, -а, -е. 1) Настоящій, чистокровный. Ці вівці неприторені басарабські.
2) Совершенный, неисправимый, отчаянный. Непритореннії злодій. Наведе із собою п'яниць неприторених. Cм. непроторений.
Скочки нар. Вскачь, галопомъ. Коні бігли скочки.
Сокотати, -чу́, -чеш, гл.
1) О курахъ: кричать, кудахтать. Кури крав, у міх клав, кури сокочуть, у міх не хочуть.
2) Болтать, трещать. Не сокочи, жінко. Дітвора сокоче, дітвора клекоче.
Спіткнутися Cм. і. спотикатися.
Стебнути, -бну́, -не́ш, гл. = стібнути.
Филь, -лю, м.
1) Родъ, фамилія. З того филю.
2) Порода. Така филь у тих овец: всі білохвості.
