Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

земля

Земля́, -лі́, ж. 1) Земля. Сирая земля, — ти ж мати моя. Мет. 19. Будь багатий, як земля. Маркев. 4. Де проїдуть — земля горить, кров'ю підпливає. Шевч. 196. На тій землї ростиме инше древо. К. Іов. 18. зе́млю роби́ти, управля́ти. Обрабатывать землю. Ой там будуть нашими костями землю управляти. Чуб. V. 1004. уда́рити ли́хом об зе́млю. Забыть горе, оставить печалиться. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. Стор. МПр. 126. 2) Земля, страна. Ги, земле турецька, віро бусурменська. Дума. Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. К. Іов. 3. Встає шляхецькая земля. Шевч. 131. Виходила до його вся земля. Єв. Мр. І. 5. 3) Земля, земной шаръ. На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. Ком. І. 90. Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. Ком. І. 16. Ум. земе́лька, зе́мленька. Грин. III. 302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМЛЯ"
Борух, -ха, м. 1) Еврейское имя Борухъ. 2) борухи справляти, відмовляти, співати. Молиться (о евреяхъ). Рудан. І. 47. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157.
Вишивання, -ня, с. 1) Вышиваніе. 2) Вышиванье, вышивка. ЗОЮР. ІІ. 12. Чуб. VII. 426. Прийшла до вас показати моє вишивання на вашій сорочці: чи вподобаєте? Г. Барв. 226.
Зани́шпорити, -рю, -риш, гл. Зашарить. Коло дверей щось занишпорило. Мир. Пов. І. 140.
Запові́т, -ту, м. Завѣтъ, завѣщаніе. Шевч. 666.́
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Чуб. V. 212. Худоба збродила луку. Вх. Лем. 418.
Зжира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зже́рти, -ру́, -ре́ш, гл. Пожирать, пожрать, сожрать.  
Ніч, но́чі, ж. Ночь. Плачуть мої очі темненької ночі. Мет. 92. ніч-у-ніч. Каждую ночь. День-у-день, ніч-у-ніч не переставала мати плакати. Мир. Пов. II. 44. ніч ніцьку. Всю ночь. І сидить він так на призьбі, часу не мірючи, — коли сидить годину, коли і ніч ніцьку. МВ. (О. 1862. І. 98). ніч зоріти. Не спать ночью. у-ночі. Ночью. Ум. ніченька, нічка. Аж застигла її нічка в дорозі. Рудч. Ск. І. 15.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Сидушка, -ки, ж. Маленькій стулъ съ засовомъ спереди, въ который, садятъ дітей, начинающихъ сидѣть. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕМЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.