Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здуховина

Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУХОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУХОВИНА"
Мала́й, -лая, м. 1) Хлѣбъ изъ, кукурузы, гороху или проса. Kolb. І. 51. Малаю, малаю, я тебе за хліб не маю. Ном. № 14115. Иногда — вообще плохо выпеченный хлѣбъ, вязкій. 2) Раст. Просо, Panicum miliaceum. ЗЮЗО. І. 130.
Наддністря́нський, -а, -е. Приднѣстровскій. Желех.
Наму́лити Cм. намулювати.
Наудити, -джу, -диш, гл. Наудить. Риби не наудив, а лусту спудив. Ном. № 9860.
Перегільчастий, -а, -е. Вѣтвистый? Гільце вили... перегільчасте, перебірчасте. Рк. Макс.
Просторонище, -ща, с. = просторонь. Більше просторонище пускай.
Сі мѣст. 1) = собі. 2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Ступійка, -ки, ж. Подножка въ экипажѣ. Конст. у.
Трісчина, -ни, ж. Одна щепочка. Мнж. 30.
Утирка, -ки, ж. = відмастка 1. Угор. МУЕ. ІІІ. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУХОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.